Словник української мови в 11 томах

попримощуватися

ПОПРИМО́ЩУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.

1. Примоститися, зайняти місце де-небудь (про всіх або багатьох).

На східцях і на платформах попримощувались двома рядками сливе суспіль старці й старчихи (Н.-Лев., IV, 1956, 289);

У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами (Тют., Вир, 1964, 194).

2. Розташуватися, розміститися де-небудь, біля чогось (перев. про будинки, селища і т. ін.).

Декотрі [хатки] попримощувались на крутих боках долини і були підперті од низу височенькими стовпами (Н.-Лев., І, 1956, 49).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. попримощуватися — попримо́щуватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попримощуватися — -уємося, -уєтеся, док. 1》 Примоститися, зайняти місце де-небудь (про всіх чи багатьох). 2》 Розташуватися, розміститися де-небудь, біля чогось (перев. про будинки, селища і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попримощуватися — ПОПРИМО́ЩУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. 1. Примоститися, зайняти місце де-небудь (про всіх або багатьох). На східцях і на платформах попримощувались двома рядками сливе суспіль старці й старчихи (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. попримощуватися — Попримощуватися, -щуємося, -єтеся гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини. Левиц. ПЙО. І. 474.  Словник української мови Грінченка