поприсихати

ПОПРИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Присохнути до поверхні чого-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях).

— Чому ж ти не скинув [сорочку]? ..Воно ж попристає, поприсихає, поздираєш, ятритиметься… гірше буде! (Мирний, II, 1954, 214).

Язики́ [в ро́ті] поприсиха́ли — те саме, що Язи́к [у ро́ті] присо́х (у всіх або багатьох) ( див. язи́к).

— Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Янов., І, 1954, 84).

2. Засохнути, стати висохлим (про все або багато чого-небудь);

// Загоїтися (про пухирі, виразки і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. поприсихати — поприсиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприсихати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Присохнути до поверхні чого-небудь (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). 2》 Засохнути, стати висохлим (про все чи багато чого-небудь). || Загоїтися (про пухирі, виразки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприсихати — ПОПРИСИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Присохнути до поверхні чого-небудь (про все або багато чогось; у багатьох місцях). – Чому ж ти не скинув [сорочку]? .. Воно ж попристає, поприсихає, поздираєш, ятритиметься... гірше буде! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. поприсихати — язи́к (як (мов, ні́би і т. ін.)) прирі́с (приста́в, присо́х) до піднебі́ння (у ро́ті) у кого, чий і без додатка. Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити через хвилювання, тривогу, переляк тощо.  Фразеологічний словник української мови