поприходити

ПОПРИХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док. Прийти, прибути куди-небудь (про всіх або багатьох).

[Тетяна:] До мене швидко поприходять дівчата на вечерниці [вечорниці] прясти (Котл., II, 1953, 49);

— А баби чого поприходили? — зашепотіла вона до Дарки (Л. Укр., III, 1952, 675);

Зал був переповнений.. Багато поприходило з сусідніх сіл, чимало було й різних городян (Довж., І, 1958, 374);

// Повернутися звідкись (про всіх або багатьох).

Ми поприходили зі школи, а Опанаса ще не було (Фр., IV, 1950, 275);

Кінчиться ж це коли-небудь, відіб’ються від ворогів, поприходять з фронту додому (Гончар, II, 1959, 163);

// Надійти за призначенням (про надіслані кудись речі, товари і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. поприходити — поприхо́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприходити — -ить, -имо, -ите, док. Прийти, прибути куди-небудь (про всіх чи багатьох). || Повернутися звідкись (про всіх чи багатьох). || Надійти за призначенням (про надіслані кудись речі, товари і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприходити — ПОПРИХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док. Прийти, прибути куди-небудь (про всіх або багатьох). [Тетяна:] До мене швидко поприходять дівчата на вечерниці [вечорниці] прясти (І. Котляревський); – А баби чого поприходили?...  Словник української мови у 20 томах
4. поприходити — Поприходити, -димо, -дите гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. Єв. Мр. III. 8. У неділю поприходять з служби. Драг. 143.  Словник української мови Грінченка