Словник української мови в 11 томах

попровадити

ПОПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Повести, провести або потягти силою, відпровадити, відправити кого-, що-небудь кудись.

Взявши Гриця попід руку, як дівчину до танцю, Нікодим попровадив його до кімнати, де сиділо товариство (Фр., III, 1950, 316);

— Ходім, синочку, ходім до пана! — одно провадила Іваниха, заливаючись слізьми. Син взяв її за руку і попровадив з двора на вулицю (Л. Укр., III, 1952, 558);

Доїхали до губернського міста. В пересилку ввесь етап попровадили (Тесл., З книги життя, 1949, 210);

Декого.. відразу ж зняли [гітлерівці] з машин, кудись грубо попровадили, як злочинців (Ле, Клен. лист, 1960, 135).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. попровадити — попрова́дити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попровадити — -джу, -диш, док., перех., розм. Повести, провести або потягти силою, відпровадити, відправити кого-, що-небудь кудись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попровадити — ПОПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм. Повести, провести або потягти силою, відпровадити, відправити кого-, що-небудь кудись. Взявши Гриця попід руку, як дівчину до танцю, Нікодим попровадив його до кімнати, де сиділо товариство (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. попровадити — Попровадити, -джу, -диш гл. Потащить, понести, повезти. І попровадили тих братів на Сібір. Грин. І. 97.  Словник української мови Грінченка