попровалюватися
ПОПРОВА́ЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док.
1. Провалитися, впасти, зруйнувавши опору під собою (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь);
// Завалитися, зруйнуватися (про все або багато чогось).
Цвинтар якось відразу відчув, що нема на ньому більше хазяїна — хрести поперекошувались, могили попровалювались (Дмитр., Наречена, 1959, 94);
// Проломитися (про все або багато чого-небудь).
Місточок.. зруйнований, дошки на нім попровалювались… (Вишня, І, 1956, 383).
2. перен., розм., рідко. Зазнати провалу, невдачі (про всіх або багатьох, усе або багато чогось).
Словник української мови (СУМ-11)