попромітаний
ПОПРОМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попроміта́ти.
Стежки попромітані;
// попромі́тано, безос. присудк. сл.
Попромітано — хоч каші покинь (Номис, 1874, № 11259).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПРОМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попроміта́ти.
Стежки попромітані;
// попромі́тано, безос. присудк. сл.
Попромітано — хоч каші покинь (Номис, 1874, № 11259).
Словник української мови (СУМ-11)