попроорювати
ПОПРОО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Проорати (грядки, борозни і т. ін.).
2. перен. Утворити зморшки, заглибини.
Потекли гіркі сльози.. по щоках, по глибоких рівчаках, що літа та недоля попроорювали по сухому виду… (Мирний, II, 1954, 212).
Словник української мови (СУМ-11)