попростати
ПОПРО́СТАТИ, аю, аєш, док., діал. Попрямувати.
Як ішли од вінця, дак не схотів [молодий] з нею й за хустку держатись, ідучи з церкви в парі. Покинув її і весільних, сам попростав до хати (Барв., Опов.., 1902, 202).
Словник української мови (СУМ-11)