Словник української мови в 11 томах

попудрити

ПОПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., перех. Злегка покрити пудрою (обличчя, волосся).

Ярослава рішуче встала з ліжка, помила й попудрила обличчя (Дмит., Розлука, 1957, 232).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. попудрити — попу́дрити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попудрити — -рю, -риш, док., перех. Злегка покрити пудрою (обличчя, волосся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попудрити — ПОПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., що. Злегка покрити пудрою (обличчя, волосся). Ярослава рішуче встала з ліжка, помила й попудрила обличчя (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах