популяризація

ПОПУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Виклад чого-небудь у загальнодоступній, дохідливій формі.

Нахил до популяризації в 90 рр. привів до того, що я робив популярні поетичні переробки західноєвропейських і східних поетичних творів (Фр., І, 1955, 42).

2. Поширення серед народних мас надбань вітчизняної та світової культури, пропаганда знань, заходів тощо; популяризування.

М. Максимович зробив першу спробу популяризації основ наукового природознавства серед освічених робітників і селян, написавши книжку для народного читання «Книга Наума» (Матеріали з. іст. укр. журналістики, 1959, 114);

Наприкінці XIX — на початку XX ст. певну роль у популяризації ленінських праць відіграли видатні українські письменники П. Грабовський, Л. Українка, М. Коцюбинський, І. Франко (Укр. іст. ж., 2, 1960, 86);

Популяризація поряд з великою російською літературою інших літератур народів Союзу — одне з найважливіших завдань, які висунув час перед Спілкою радянських письменників (Рильський, IX, 1962, 13);

Популяризація передового досвіду.

Значення в інших словниках

1. популяризація — популяриза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. популяризація — (від лат. popularis — народний) 1) розповсюдженння чого-небудь, намагання зробити що-небудь широко відомим 2) виклад якого-небудь питання у популярній, загальнодоступній формі  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. популяризація — [попул'ариезац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. популяризація — -ї, ж. 1》 Виклад чого-небудь у загальнодоступній, дохідливій формі. 2》 Поширення знань, досвіду тощо; роз'яснення цілей і завдань чогось; популяризування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. популяризація — ПОПУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Виклад наукового або взагалі складного питання в загальнодоступній, дохідливій формі. Нахил до популяризації в 90 рр. привів до того, що я робив популярні поетичні переробки західноєвропейських і східних поетичних творів (І.  Словник української мови у 20 томах
6. популяризація — популяриза́ція (від лат. popularis – народний, простий) виклад наукового або взагалі складного питання в загальнодоступній формі; поширення знань, досвіду, заходів тощо; роз’яснення цілей і завдань чогось.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. популяризація — ПРОПАГА́НДА (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРО́ПОВІДЬ книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ПОПУЛЯРИЗУВА́ННЯ (перев. наукових знань). Він покинув навіть свої германістичні студії і віддався з цілим запалом пропаганді соціалістичних ідей (І.  Словник синонімів української мови
8. популяризація — Популяриза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)