попурхати
ПОПУ́РХАТИ, аю, аєш, док. Пурхати якийсь час.
— Легке життя буває тільки в метеликів, та й то в тих, які живуть два-три дні. Політають собі, попурхають над квіточками весною і безслідно зникають (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 127).
Словник української мови (СУМ-11)