попуск

ПО́ПУСК, у, ч.

1. Надмірна поблажливість; потурання.

Допит неповнолітніх підсудних провадився.. без натиску, залякування, без упередженості до одного чи попусків до іншого (Дор., Не повтори.., 1968, 251).

По́пуску не дава́ти (не да́ти, не попуска́ти, не попусти́ти) — не виявляти поблажливості до кого-небудь, не потурати комусь.

— Прокурор нас уже взяв на контроль. І попуску не дасть… (Кучер, Трудна любов, 1960, 377).

2. мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості; відпуск.

Значення в інших словниках

1. попуск — по́пуск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. попуск — ПОПУСТ, потурання, попускання, поблажливість, жм. поблажка, спуск, потур; тлк. ПОПУСТ, полегшення, ПОЛЕГКІСТЬ, послаблення.  Словник синонімів Караванського
3. попуск — -у, ч. 1》 Надмірна поблажливість; потурання. Не давати попуску. 2》 мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості; відпуск.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попуск — ПО́ПУСК, у, ч. 1. Надмірна поблажливість; потурання. Допит неповнолітніх підсудних провадився .. без натиску, залякування, без упередженості до одного чи попусків до іншого (П. Дорошко). 2. мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості; відпуск.  Словник української мови у 20 томах
5. попуск — А, ч. Розслаблення. ◇ Бути на попусках — бути у розслабленому стані, не мати сил. Я зараз на повних попусках після вчорашньої вечірки.  Словник сучасного українського сленгу
6. попуск — ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини).  Словник синонімів української мови
7. попуск — Попуск, -ку м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79.  Словник української мови Грінченка