попідкачуваний
ПОПІДКА́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідка́чувати.
За хвилин кілька вийшов [Артем] надвір уже напоготові: торба за плечима і чоботи, в руках свита, холоші попідкачувані (Головко, II, 1957, 425).
Словник української мови (СУМ-11)