попідколювати

ПОПІДКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Підколоти багато чого-небудь до чогось.

2. розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось.

Пальці попідколювала (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. попідколювати — попідко́лювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідколювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Підколоти багато чого-небудь до чогось. 2》 розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідколювати — ПОПІДКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Підколоти багато чого-небудь до чогось. Попідколювати фотографії. 2. розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось. Пальці попідколювала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. попідколювати — Попідколювати, -люю, -єш гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка