пораятися
ПОРА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОРА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., діал.
1. з ким, поміж кого, рідко кого. Порадитися, попросити поради в кого-небудь.
[Перепадя:] Може, я ще з жінкою дома пораюся? (Мирний, V, 1955, 127);
Стара не знала, що подіяти: чи бігти до Насті та нагнати її додому, чи пораятись перш людей (Коцюб., І, 1955, 54).
2. Обмінятися думками, спільно обміркувати що-небудь.
Поки ж були начальники у селі, то люди промеж себе пораялись та.. і сам голова до тії ради пристав (Кв.-Осн., II, 1956, 137);
Оришка кинулась у місто до Василя.. Пораялась, що робити, як бути (Мирний, IV, 1955, 209).
Словник української мови (СУМ-11)