порешечений
ПОРЕШЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порешети́ти.
Група червоноармійців на порешеченому кулями панцирнику вивезла тіло Миколи Щорса з поля бою (Скл., Легенд. начдив, 1957, 79);
*Образно. Все навкруги налилося темрявою, і небо над степом нависло, порешечене зоряними пробоїнами, як велетенська мішень (Гончар, Тронка, 1963, 307).
Словник української мови (СУМ-11)