породити —
породи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
породити —
[породитие] -роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт'
Орфоепічний словник української мови
породити —
див. породжувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
породити —
ПОРОДИ́ТИ див. поро́джувати.
Словник української мови у 20 томах
породити —
як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти (на світ) народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М.
Фразеологічний словник української мови
породити —
ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
породити —
Породи́ти, -джу́, -диш гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина. н. п.
Словник української мови Грінченка