порозбухати
ПОРОЗБУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Розбухнути (про все або багато чого-небудь).
Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами; де-не-де риба в ній смердить порозбухавши (Гончар, Тронка, 1963, 229).
2. розм. Стати гладким, одутлим (про багатьох).
Словник української мови (СУМ-11)