Словник української мови в 11 томах

порозбухати

ПОРОЗБУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Розбухнути (про все або багато чого-небудь).

Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами; де-не-де риба в ній смердить порозбухавши (Гончар, Тронка, 1963, 229).

2. розм. Стати гладким, одутлим (про багатьох).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. порозбухати — порозбуха́ти 1 дієслово доконаного виду розбухнути — про все або багато чого-небудь порозбуха́ти 2 дієслово доконаного виду cтати гладким, одутлим — про багатьох розм.  Орфографічний словник української мови
  2. порозбухати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Розбухнути (про все чи багато чого-небудь). 2》 розм. Стати гладким, одутлим (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозбухати — ПОРОЗБУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Розбухнути (про все або багато чого-небудь). Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами; де-не-де риба в ній смердить порозбухавши (О. Гончар). 2. розм. Стати гладким, одутлим (про багатьох).  Словник української мови у 20 томах