пороззуватися
ПОРОЗЗУВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Роззутися (про всіх або багатьох).
Давай пороззуваємося, швидше дійдемо (Сл. Гр.);
Вітався [Сагайда] з знайомими офіцерами, що, пороззувавшись, снували по терасах підгір’я і.. вперше пробували голими підошвами приємно лоскотливу, теплу землю (Гончар, І, 1954, 290);
Горпина.. попросила обох скинути чоботи, щоб поглянути, в якому стані ноги. Гості з жартами й сміхом пороззувалися (Ю. Янов., Мир, 1956, 146).
Словник української мови (СУМ-11)