порозпитатися
ПОРОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм., рідко. Розпитати кого-небудь.
Нечипір собі й дума: — Підійду лишень до нього та порозпитаюсь, чи не можна як-небудь від них і навтікача (Кв.-Осн., II, 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)