порозправляти

ПОРОЗПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох).

Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках і, видно — обпившись, порозправляли крила (Мирний, І, 1954, 281);

// Розпрямити гілки (про дерева).

Гарно було у садочку після дощу: пташечки щебетали, дерево порозправляло свої віти (Стор., І, 1957, 276).

Значення в інших словниках

1. порозправляти — порозправля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозправляти — -яю, -яєш, док., перех. Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох). || Розпрямити гілки (про дерева).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозправляти — ПОРОЗПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох). Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках і, видно – обпившись, порозправляли крила (Панас Мирний); // Розпрямити гілки (про дерева).  Словник української мови у 20 томах