порозсилати

ПОРОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розіслати в різні місця всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Вона ж про своє дбала, щоб свідків не було, і всіх по хатах порозсилає: ту проса товкти, того гулять, кого бабу одвідати, аби довше загаялись (Барв., Опов.., 1902, 341);

— В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (Гончар, II, 1959, 240);

— Директив тут та циркулярів різних зібралася ціла гора. Сідайте та під копірку переписуйте, треба по колгоспах порозсилати… (Вишня, II, 1956, 71);

// Дати призначення на роботу в різні місця всім або багатьом.

— Куди-то оце нас порозсилають, як ми скінчимо курс (Н.-Лев., І, 1956, 346).

Значення в інших словниках

1. порозсилати — порозсила́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозсилати — -аю, -аєш, док., перех. Розіслати в різні місця всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. || Дати призначення на роботу в різні місця всім чи багатьом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозсилати — ПОРОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Розіслати в різні місця всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Вона ж про своє дбала, щоб свідків не було, і всіх по хатах порозсилає: ту проса товкти, того гулять, кого бабу одвідати...  Словник української мови у 20 томах
4. порозсилати — Порозсила́ти, -ла́ю, -єш гл. Разослать (многихъ). Всіх по хатах порозсилає. Г. Барв. 341. Теперечки при замку нема і тисячі кварцяних, усіх порозсилали. Стор. МПр. 100.  Словник української мови Грінченка