Словник української мови в 11 томах

портретист

ПОРТРЕТИ́СТ, а, ч. Художник, що малює перев. портрети; фахівець з портретного живопису.

Літературний альманах був багато ілюстрований місцевими художниками — графіками, пейзажистами та портретистами (Смолич, День.., 1950, 91);

Вражає незвичайність і багатогранність таланту Шевченка. Він майстер історичних композицій і блискучий портретист (Мист., 2, 1963, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. портретист — портрети́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. портретист — [портреитист] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. портретист — -а, ч. Художник, що малює перев. портрети; фахівець з портретного живопису.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. портретист — ПОРТРЕТИ́СТ, а, ч. Художник, що малює перев. портрети; фахівець з портретного живопису. Літературний альманах був багато ілюстрований місцевими художниками – графіками, пейзажистами та портретистами (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. портретист — Портрети́ст, -та; -ти́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)