портретований
ПОРТРЕТО́ВАНИЙ, а, е, мист. Дієпр. пас. мин. ч. до портретува́ти.
На багатьох листівках прізвища кобзарів не вказані, але шляхом порівняння можна визначити, що їхніми прототипами були переважно відомі музиканти — хоча більшість портретованих осіб досі не встановлено (Нар. тв. та етн., 1, 1967, 48);
// у знач. ім. портрето́ваний, ного, ч.; портрето́вана, ної, ж. Особа, що її зображено на портреті (у 1 знач.).
З-поміж портретованих можна впізнати брата А. П. Чехова Михайла Павловича (Літ. Укр., 22.VIII 1967, 2);
Успішно розвивається якісно новий скульптурний портрет. У кращих роботах цього жанру знайшло свій вияв прагнення майстрів різця не лише відтворити зовнішню схожість, але й розкрити внутрішній зміст, характер портретованого (Мист., 5, 1957, 12).
Словник української мови (СУМ-11)