порядковий

ПОРЯДКО́ВИЙ, а, е. Який вказує на місце або порядок кого-, чого-небудь при переліку.

Окружна виборча комісія.. встановлює порядкові номери виборчих дільниць (Полож. про вибори.., 1946, 8).

∆ Порядко́вий числі́вник, грам. — розряд числівників, що вживаються на позначення певної послідовності, порядку переліку предметів і мають формальні ознаки прикметників.

Числівник — частина мови, що виражає абстрактне число («два плюс три — п’ять»), кількість предметів («два студенти») або їх порядок за рахунком («другий студент» ). Числівники перших двох типів звуться кількісними, числівники третього типу — порядковими (Сл. лінгв. терм., 1957, 217).

Значення в інших словниках

1. порядковий — порядко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. порядковий — -а, -е. Який вказує на місце або порядок кого-, чого-небудь при переліку. Порядковий числівник лінгв. — розряд числівників, що вживаються на позначення певної послідовності, порядку переліку предметів і мають формальні ознаки прикметників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порядковий — Черговий, наступний  Словник чужослів Павло Штепа
4. порядковий — ПОРЯДКО́ВИЙ, а, е. Який вказує на місце або порядок кого-, чого-небудь при переліку. Окружна виборча комісія .. встановлює порядкові номери виборчих дільниць (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах