порідко

ПО́РІДКО, розм. Присл. до по́рідкий.

Скрізь сон налягає. Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукає тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (Вас., II, 1959, 65).

Значення в інших словниках

1. порідко — по́рідко прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. порідко — розм. Присл. до порідкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порідко — Деколи, подеколи, інколи, іноді, часом, часами, порою, коли-не-коли, як-коли, десь-колись  Словник чужослів Павло Штепа
4. порідко — ПО́РІДКО, розм. Присл. до по́рідкий. Скрізь сон налягає. Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукає тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах