порізнити
ПОРІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Відокремити одне від одного, поселити окремо; розділити.
Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше [осібно] (Сл. Гр.);
// Ви́кликати ворожнечу, чвари між ким-небудь; роз’єднати.
Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели (Шевч., II, 1963, 51);
Неволя порізнила дітей одних батьків, одних матерів (Мирний, II, 1954, 259).
Словник української мови (СУМ-11)