посвящати

ПОСВЯЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ящу́, я́тиш, док.

1. перех., у що. Повідомляти кому-небудь щось таємне, не всім відоме; ознайомлювати когось з чимсь.

От, наприклад, Квіточка думає, що ти не хотіла посвящати його у свої справи і настрої, не хотіла, щоб він жалкував тебе (Л. Укр., V, 1956, 400);

Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Янов., II, 1954, 116).

Посвяща́ти (посвяти́ти) в таємни́цю кого — відкривати кому-небудь таємницю; втаємничувати кого-небудь у щось.

2. рідко. Те саме, що присвя́чувати.

Значення в інших словниках

1. посвящати — (себе за щось): жертвувати собою для чогось [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. посвящати — посвяща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. посвящати — ПОСВЯЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ящу́, я́тиш, док. 1. кого, у що. Повідомляти кому-небудь щось таємне, не всім відоме; ознайомлювати когось з чимсь.  Словник української мови у 20 томах
4. посвящати — ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док.  Словник синонімів української мови