посвіт
ПО́СВІТ, у, ч., діал.
1. Світло, освітлення.
Ідуть вни [вони] дальше, аж здалека вздріли посвіт (Сл. Гр.).
2. Який-небудь світильник.
Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з по́світами джури (Л. Укр., IV, 1954, 169).
Словник української мови (СУМ-11)