посидільниця
ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., діал.
1. Ледащиця.
— Нащо б боятись? — подумає дівчина.. і піде до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: — чого сидиш, посидільнице? (Свидн., Люборацькі, 1955, 175).
2. Доглядальниця.
*Образно. І в моє вікно зирнуло [сонце] і сполошило стару, невідступну, невмолиму посидільницю журу (Фр., XI, 1952, 173).
Словник української мови (СУМ-11)