Словник української мови в 11 томах

посипання

ПОСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. посипа́ти.

Доріжки [парку] потребують старанного догляду, який полягає у виполюванні бур’янів протягом літа, посипанні свіжим піском, підмітанні, поточному ремонті та ін. (Озелен. колг. села, 1955, 59);

— Сусідній хлопець обіцявся пашні на посипання дати (Мирний, IV, 1955, 288);

Щедрування відбуваються переважно першого новорічного дня разом з традиційним посипанням (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 108).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посипання — посипа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. посипання — -я, с. Дія за знач. посипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посипання — ПОСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. посипа́ти. Доріжки [парку] потребують старанного догляду, який полягає у виполюванні бур'янів протягом літа, посипанні свіжим піском, підмітанні, поточному ремонті та ін (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. посипання — Посипа́ння, -ня с. Посыпаніе.  Словник української мови Грінченка