посипання
ПОСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. посипа́ти.
Доріжки [парку] потребують старанного догляду, який полягає у виполюванні бур’янів протягом літа, посипанні свіжим піском, підмітанні, поточному ремонті та ін. (Озелен. колг. села, 1955, 59);
— Сусідній хлопець обіцявся пашні на посипання дати (Мирний, IV, 1955, 288);
Щедрування відбуваються переважно першого новорічного дня разом з традиційним посипанням (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 108).
Словник української мови (СУМ-11)