поскавучати

ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Скавучати якийсь час.

Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (Коцюб., І, 1955, 244).

Значення в інших словниках

1. поскавучати — поскавуча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поскавучати — і поскавчати, -чу, -чиш, док. Скавучати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскавучати — ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Скавучати якийсь час. Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. поскавучати — Поскавуча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Повизжать.  Словник української мови Грінченка