поскубаний

ПОСКУ́БАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поскуба́ти, поску́бати.

Мені шкода побитого і поскубаного зяблика (Коп., Як вони.., 1948, 86).

2. у знач. прикм. Не пишний, не рясний, не густий і т. ін.

Вони сиділи з нею на лавочці у поскубаному міському саду (Рибак, Час.., 1960, 714).

Значення в інших словниках

1. поскубаний — поску́баний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поскубаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поскубати, поскубати. 2》 у знач. прикм. Не пишний, не рясний, не густий і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскубаний — ПОСКУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поску́ба́ти. Мені шкода побитого і поскубаного зяблика (О. Копиленко); // поску́бано, безос. пред. 2. у знач. прикм. Не пишний, не рясний, не густий і т. ін. Вони сиділи з нею на лавочці у поскубаному міському саду (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах