Словник української мови в 11 томах

послід

ПОСЛІ́Д¹, у, ч. Кал, екскременти птахів.

Курячий послід є цінним добривом для сільськогосподарських культур (Птахівн., 1955, 139);

На горищі валялися старі лампи, якісь залізні прути, поламані меблі; ..кругом виднілося пір’я і птичий послід (Вас., І, 1959, 176);

В хаті з-під лави, де зимувало троє курей, вигорнула [Катерина], зібрала послід, висушила його на сонці, руками розтерла на порошок (Чорн., Визвол. земля, 1950, 35);

// Взагалі про екскременти.

Не чіпай посліду на дорозі, бо, як торкнеш, буде смердіть (Номис, 1864, № 3289);

У прихатку, куди заводить Бронко Олексу, відгонить зів’ялою травою і кролячим послідом (Вільде, Сестри.., 1958, 89);

Ось притрушений глицею коров’ячий послід (Мур., Бук. повість, 1959, 253);

*У порівн. — Через отаких, як оцей, не можемо до пуття дійти. Крутиться під ногами, мов послід в ополонці (Шовк., Інженери, 1956, 244).

ПОСЛІ́Д², у, ч.

1. Відходи зерна після молотьби та віяння; погане, засмічене зерно; відвійки.

Бідний [сіє] самий послід, уже одвійок од пшениці (Сл. Гр.);

Жінка скликала кури на вечір, стояла перед хатою й кидала з подолка по жмені посліду, а її голосне накликування чув Яким здалека (Кобр., Вибр., 1954, 51);

[Коваль:] Він завів нас у комору, показав порожні засіки і в куточку пудів із п’ять посліду (Мик., І, 1957, 69);

*Образно. Співаючи славу богатирям землі нашої, ми [письменники] повинні допомагати народові відокремлювати від чистого зерна кукіль, послід (Літ. газ., 27.I 1961, 1);

// Відходи після помелу.

— Вперше хіба молоть прийшов? Підставляй торбину під послід. — Який там послід? У мене ж пшениця зерно в зерно — чиста, а це ось вівсюг якийсь сиплеться (Шиян, Баланда, 1957, 23);

// перен., зневажл., рідко. Про людей, які не заслуговують на повагу; покидьки суспільства.

Одержавши підтримку від французьких біржовиків.., послід російської революції знову вирвався на простір (Еллан, II, 1958, 250).

2. анат. Те саме, що плаце́нта.

В переважній більшості випадків вагітність триває 40 тижнів.., після чого починаються роди — зганяння плода і посліду з порожнини матки (Фіз. вихов.., 1954, 43).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. послід — послі́д 1 іменник чоловічого роду екскременти птахів послі́д 2 іменник чоловічого роду відходи зерна  Орфографічний словник української мови
  2. послід — (птахів) жм. попіл, кн. екскременти; (зерна) вивійки; (хто) див. ПОКИДЬКИ; АН. СОВ. пляцента, <�дитяче> місце.  Словник синонімів Караванського
  3. послід — див. залишок  Словник синонімів Вусика
  4. послід — I -у, ч. Кал, екскременти птахів. || Взагалі про екскременти. II -у, ч. 1》 Відходи зерна після молотьби та віяння; погане, засмічене зерно; відвійки. || Відходи після помелу. || перен., зневажл., рідко. Про людей, які не заслуговують на повагу; покидьки суспільства. 2》 анат. Те саме, що плацента.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. послід — ПОСЛІ́Д¹, у, ч. Кал, екскременти птахів. Курячий послід є цінним добривом для сільськогосподарських культур (з наук. літ.); На горищі валялися старі лампи, якісь залізні прути, поламані меблі; .. кругом виднілося пір'я і птичий послід (С.  Словник української мови у 20 томах
  6. послід — ПЛАЦЕ́НТА анат., ПОСЛІ́Д, ДИТЯ́ЧЕ МІ́СЦЕ. ВІДХО́ДИ (рештки, залишки після очищення с.-г. продуктів, переробки сировини, виготовлення промислових матеріалів і т. ін.), ВІДХІ́Д рідше, ВІДПА́ДКИ діал.  Словник синонімів української мови
  7. послід — Послід, -ду м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе.  Словник української мови Грінченка