посліплений
ПОСЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посліпи́ти.
*У порівн. Вона влилася гіркими-гіркими і, як посліплена наче слізьми, тільки ловила діток коло себе, схоплювала та й поцілунками всипала та усе голосніш ридала (Вовчок, І, 1955, 294).
Словник української мови (СУМ-11)