посліпуватий
ПОСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що підслі́пуватий.
Там [у їдальні] стояв напіводягнений чоловік її і жмурив посліпуваті очі. Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його, серед білявого волосся, здавалось змішаним і пом’ятим (Коцюб., II, 1955, 165).
Словник української мови (СУМ-11)