поспівчувати
ПОСПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Виявити співчуття до кого-небудь.
Дорощук приходив на роботу невеселий і переважно мовчав. Люди пробували заговорити з ним, поспівчувати — не хотів і слухати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 310);
Робітники, пересміюючись, поспівчували заробітчанам, погомоніли з ними про життя (Стельмах, І, 1962, 609);
— Я почув про ваше горе — зайшов поспівчувати (Збан. Переджнив’я, 1955, 224).
Словник української мови (СУМ-11)