посріблити

ПОСРІБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.

1. Док. до срібли́ти;

// перен. Надати чому-небудь сріблястого відтінку й блиску, неначе вкривши шаром срібла (про іній, світло місяця і т. ін.).

Виплив місяць, бризнуло місячне сяйво і посріблило верхівки берестівецьких садів (Кач., Вибр., 1953, 286);

Вранішній морозець посріблив поля (Зар., На.. світі, 1967, 240).

2. перен. Зробити сивим, додати сивини.

Літа посріблили голову і розкішні вуса Яна Замойського, гетьмана військ та канцлера Корони Польської (Ле, Наливайко, 1957, 285);

Глибокі переживання і довгі години і ночі роздуму посріблили волосся інженера (Собко, Зор. крила, 1950, 263).

Значення в інших словниках

1. посріблити — посрібли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посріблити — -лю, -лиш, док., перех. 1》 Док. до сріблити. || перен. Надати чому-небудь сріблястого відтінку й блиску, неначе вкривши шаром срібла (про іній, світло місяця і т. ін.). 2》 перен. Зробити сивим, додати сивини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посріблити — ПОСРІБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. 1. Док. до срібли́ти; // перен. Надати чому-небудь сріблястого відтінку й блиску, неначе вкривши шаром срібла (про іній, світло місяця і т. ін.). Виплив місяць, бризнуло місячне сяйво і посріблило верхівки .. садів (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. посріблити — ПОСРІБЛИ́ТИ (про сивину — з'явитися у помітній кількості у волоссі), ПРИПОРОШИ́ТИ, ОСРІБЛИ́ТИ поет. Її чорну косу подекуди вже посріблила мудрість прожитих років (Я. Качура); Хоч сивина й припорошила скроні, Хоч за плечима вже півсотні літ,..  Словник синонімів української мови