постановник

ПОСТАНО́ВНИК, а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер.

Створюючи кіносценарій, треба вірити не тільки в свій талант чи в талант режисера-постановника, треба вірити в талант народу, в його ясний розум, душевні багатства і повноцінність сприймання (Довж., III, 1960, 161);

Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова (Гончар, Циклон, 1970, 160).

Значення в інших словниках

1. постановник — постано́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. постановник — (п'єси) режисер.  Словник синонімів Караванського
3. постановник — -а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. постановник — (театр.) виставник  Словник чужослів Павло Штепа
5. постановник — ПОСТАНО́ВНИК, а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер. Створюючи кіносценарій, треба вірити не тільки в свій талант чи в талант режисера-постановника, треба вірити в талант народу, в його ясний розум...  Словник української мови у 20 томах
6. постановник — РЕЖИСЕ́Р (художній керівник спектаклю, кінофільму, радіопередачі тощо), ПОСТАНО́ВНИК, ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст. (у цирку). Часто-густо наші режисери дуже мало уваги приділяють мові актора (А. Бучма); Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку (О. Гончар).  Словник синонімів української мови