постоялий
ПОСТОЯ́ЛИЙ: Постоя́лий двір — те саме, що заї́зд¹ 1.
Тут проїжджа дорога — завів би шинок, постоялий двір. Їде чумак — заїжджає, проходе [проходить] прохожий — завертає (Мирний, IV, 1955, 164);
— Пустіть, дядьку, переночувати. — Тут не постоялий двір, а університет. — Що ж мені, на вулиці пропадати? (Тют., Вир, 1964, 53).
Словник української мови (СУМ-11)