Словник української мови в 11 томах

постоялий

ПОСТОЯ́ЛИЙ: Постоя́лий двір — те саме, що заї́зд¹ 1.

Тут проїжджа дорога — завів би шинок, постоялий двір. Їде чумак — заїжджає, проходе [проходить] прохожий — завертає (Мирний, IV, 1955, 164);

— Пустіть, дядьку, переночувати. — Тут не постоялий двір, а університет. — Що ж мені, на вулиці пропадати? (Тют., Вир, 1964, 53).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. постоялий — постоя́лий прикметник вживається у сполученні: 'постоялий двір'  Орфографічний словник української мови
  2. постоялий — -а, -е: Постоялий двір — те саме, що заїжджий двір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постоялий — ПОСТОЯ́ЛИЙ, а, е: Заї́жджий (заї́зний, постоя́лий, постоя́льний) двір див. двір¹.  Словник української мови у 20 томах