пострупілий
ПОСТРУПІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до пострупі́ти.
При вході на базар, по самому базару — руки й руки. Пострупілі від морозів, порепані від холодних вітрів, брудні, худючі, страшні руки голоду (Збан., Сеспель, 1961, 335).
Словник української мови (СУМ-11)