Словник української мови в 11 томах

посідланий

ПОСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посідла́ти.

Коні були вже посідлані (П. Куліш, Вибр., 1969, 163);

Кілька людей тримали за оброті посідлані, але без вершників, коні (Досв., Гюлле, 1961, 189).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посідланий — посі́дланий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. посідланий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посідлати. || посідлано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посідланий — ПОСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посідла́ти. Коні були вже посідлані (П. Куліш); Кілька людей тримали за оброті посідлані, але без вершників, коні (Олесь Досвітній); // посі́длано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах