потакування
ПОТА́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пота́кувати.
Потакування панотця додало комісарові духу (Март., Тв., 1954, 385);
Потакування начальству, підлабузництво, ябедництво вважалися найчорнішими пороками, і всякий, хто припускався подібних провин, ризикував.. назавжди позбутися захисту товариства (Добр., Олов. солдатики, 1961, 82).
Словник української мови (СУМ-11)