потаскуха
ПОТАСКУ́ХА, и, ж., вульг. Розпусна жінка; розпусниця.
[Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (Стар., Драм. тв., 1941, 92).
Словник української мови (СУМ-11)ПОТАСКУ́ХА, и, ж., вульг. Розпусна жінка; розпусниця.
[Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (Стар., Драм. тв., 1941, 92).
Словник української мови (СУМ-11)