потиличний

ПОТИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до поти́лиця.

Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (Свинар., 1956, 23);

Потилична кістка.

Значення в інших словниках

1. потиличний — поти́личний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. потиличний — -а, -е. Прикм. до потилиця. Потилична ділянка — задній відділ голови, що відповідає верхній половині луски потиличної кістки. Потиличний полюс — задній кінець півкулі великого мозку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потиличний — ПОТИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до поти́лиця. Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (з наук. літ.); – Травма черепа – розкол у потиличній частині, геморагічний крововилив, струс мозку... (Ю. Мушкетик); Потилична кістка.  Словник української мови у 20 томах