Словник української мови в 11 томах

потоваришувати

ПОТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Стати чиїмось товаришем; стати товаришами.

Карпо, сусіднього міщанина Окуня син, трохи старший від Івася. Ще з самого малу вони потоваришували удвох (Мирний, I, 1954, 244);

Так, це була саме така людина, з якою хлопцеві хотілося б потоваришувати (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 141).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потоваришувати — потоваришува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потоваришувати — -ую, -уєш, док. Стати чиїмось товаришем; стати товаришами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потоваришувати — ПОТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Стати чиїмось товаришем; стати товаришами. Карпо, сусіднього міщанина Окуня син, трохи старший від Івася. Ще з самого малу вони потоваришували удвох (Панас Мирний); Так, це була саме така людина, з якою хлопцеві хотілося б потоваришувати (О. Полторацький).  Словник української мови у 20 томах
  4. потоваришувати — ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил., СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм., ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. — Недок.: здру́жуватися, брата́тися.  Словник синонімів української мови
  5. потоваришувати — Потоваришувати, -шую, -єш гл. = потоваришити.  Словник української мови Грінченка