потоваришувати
ПОТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Стати чиїмось товаришем; стати товаришами.
Карпо, сусіднього міщанина Окуня син, трохи старший від Івася. Ще з самого малу вони потоваришували удвох (Мирний, I, 1954, 244);
Так, це була саме така людина, з якою хлопцеві хотілося б потоваришувати (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 141).
Словник української мови (СУМ-11)