потрактувати
ПОТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док.
1. перех., книжн. Витлумачити, пояснити щось певним чином.
Сивоок мовчав.. І Міщило потрактував ту мовчанку як згоду (Загреб., Диво, 1968, 687).
2. неперех., заст. Переговорити.
Ну, піду потрактую з моряками, щоб одвезли листа (Л. Укр., V, 1956, 414).
ПОТРАКТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., перех., заст. Гостинно прийняти, пригостити.
[Дід:] А маєте що їсти, баби? Так потрактуйте гостя (Стар., Вибр., 1959, 661);
Ішли з музикою, аби заграти панові й погуляти в його чеснім домі, аби потрактувати його і його челядь доброю горівкою, приправленою медом і корінням (Коб., II, 1956, 17).
Словник української мови (СУМ-11)