потривожений
ПОТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потриво́жити.
Потривожена його пильним поглядом, опустила очі Марина (Мушк., Серце.., 1962, 119);
Потривожене густим бевкотом дзвонів вороння кричало біля соборної дзвіниці (Збан., Сеспель, 1961, 205);
Потривожений пил, що досі тихо спочивав в меблях, тепер курився димом та крутився в повітрі (Коцюб., II, 1955, 88);
Потривожене веслом, тихо засичало латаття (Тют., Вир, 1964, 304).
Словник української мови (СУМ-11)