Словник української мови в 11 томах

потрясаючий

ПОТРЯСА́ЮЧИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до потряса́ти.

2. у знач. прикм. Який справляє сильне враження, глибоко хвилює, зворушує.

Хвилю ще стояли арештанти і поліціяни [поліцаї], мов причаровані, над тою по-трясаючою картиною (Фр., І, 1955, 317);

Потрясаючу поему присвятив героїзмові дружин декабристів — російських жінок — Некрасов (Рильський, IX, 1962, 148);

// Надзвичайно сильний.

Новий потрясаючий окрик прошиб похмуру тишину лісу (Коб., II, 1956, 188);

Петербург справив на юнака таке потрясаюче враження, що в ту ніч і в сні ввижалося йому це казкове місто (Бурл., Напередодні.., 1956, 47).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потрясаючий — Разючий, приголомшливий, ошелешливий, вражливий, зворушливий  Словник чужослів Павло Штепа
  2. потрясаючий — ПОТРЯСА́ЮЧИЙ, а, е. у знач. прикм. Який справляє сильне враження, глибоко хвилює, зворушує. Хвилю ще стояли арештанти і поліціяни [поліцаї], мов причаровані, над тою потрясаючою картиною (І.  Словник української мови у 20 томах