потріпотати
ПОТРІПОТА́ТИ, о́че і ПОТРІПОТІ́ТИ, оти́ть, док. Тріпотати, тріпотіти якийсь час.
Так мій голос потріпоче І замовкне назавжди (Голов., З листів.., 1940, 25);
Перш ніж зникнути в парадному, рука в білій рукавичці потріпотіла в повітрі (Гончар, Циклон, 1970, 137).
Словник української мови (СУМ-11)